Вірусна геморагічна хвороба кроликів

ВГХК спричиняють калицивіруси. Класичний вірус RHDV1 з’явився у 1980-х роках і вражає переважно дорослих кроликів, а кроленята віком до кількох тижнів зазвичай не хворіють. Новий варіант RHDV2 поширився в Європі з 2010-х і змінив картину. Він вражає кроликів будь-якого віку, включно з малюками, і може заражати зайців.

RHDV2 частіше перебігає не блискавично, а гостро чи підгостро, протягом кількох днів, і частина кроликів виживає. Вакцина тільки від RHDV1 від нового варіанта не захищає, тому уточніть у ветеринара, яку саме вакцину вам ставлять.

Вірус ВГХК дуже стійкий. Він місяцями зберігається в трупах тварин, посліді, на сіні й траві, витримує холод і висихання. Тому заразитися може й декоративний кролик, який ніколи не виходить надвір. Вірус потрапляє до нього:

• із сіном чи травою з місцевості, де хворіли дикі кролики або зайці;
• на підошвах взуття після прогулянки в парку чи лісі;
• на руках і одязі після контакту з чужими кроликами на виставках, у зоомагазинах, на ринках;
• з мухами та іншими комахами;
• від нового кролика без щеплення і карантину.

У гострій формі від зараження до загибелі зазвичай минає від одного до кількох днів.

Надгостра форма

Кролик гине раптово, інколи за кілька годин, без помітних ознак. Перед смертю можуть бути короткий напад судом чи крик, кров’яниста піна з носа.

Гостра форма

Кілька годин або 1–2 дні кролик млявий, не їсть, має гарячку і важко дихає. Можуть з’явитися кровотечі з носа, кров у сечі чи посліді, неврологічні ознаки. Більшість таких кроликів гине.

Підгостра і хронічна форми

Вони частіше трапляються при RHDV2. Кролик кілька днів слабкий, може пожовтіти через ураження печінки і втратити вагу. Частина таких тварин одужує.

Через раптовість і відсутність ранніх ознак власники часто думають про отруєння чи проблеми із серцем. Якщо кролик не був щеплений і загинув без видимої причини, ВГХК варто підозрювати насамперед.

За життя ВГХК підозрюють, коли хвороба почалася раптово, є кровотечі й неврологічні ознаки, а кролик не щеплений. Аналізи крові показують ураження печінки і порушення згортання. Остаточно діагноз зазвичай підтверджує ПЛР із крові або, частіше, з тканин печінки після загибелі.

Якщо кролик раптово помер, а вдома є інші кролики, тіло варто обстежити. Від результату залежить, чи терміново щепити решту тварин і як дезінфікувати приміщення. Зателефонуйте ветеринару і запитайте, як правильно доставити тіло. До того загорніть його в кілька поліетиленових пакетів і тримайте в холоді, але не заморожуйте.

Ліків, які знищують вірус, немає. При гострій чи підгострій формі ветеринар може тільки підтримувати організм: ставить крапельниці, зігріває, знеболює, підтримує печінку, зупиняє кровотечі, підгодовує. Хворого кролика лікують в ізоляції, окремими інструментами.

За інтенсивної підтримки частина кроликів із RHDV2 одужує. Якщо ж стан тяжкий, лікар може чесно запропонувати евтаназію, щоб не продовжувати страждання.

Кролик, який пережив хворобу, ще деякий час може виділяти вірус. Тримайте його окремо від інших кроликів стільки, скільки порадить ветеринар.

Печінку після одужання варто перевірити. При RHDV2 вона може відновлюватися повільно, тож кролику потрібна легка дієта з великою кількістю сіна і без різких змін у раціоні.

Вакцинація залишається єдиним надійним захистом. В Україні є вакцини від ВГХК, зокрема комбіновані, які водночас захищають від міксоматозу. Переконайтеся, що вакцина покриває і RHDV1, і RHDV2. Іноді для цього потрібні два різні препарати. Вік першого щеплення і інтервал ревакцинації (зазвичай щороку) визначає ветеринар відповідно до інструкції вакцини.

Крім щеплення, допомагають прості звички:

• купуйте сіно в перевірених виробників і не збирайте траву там, де бувають дикі кролики й зайці;
• лишайте вуличне взуття біля дверей і мийте руки, перш ніж братися за кролика;
• не беріть нещепленого кролика на виставки й ринки;
• нового кролика щепіть і витримайте на карантині;
• захищайте кімнату від мух і комарів.

Якщо кролик загинув від ВГХК, ретельно продезінфікуйте все засобом, який діє на безоболонкові віруси (за інструкцією виробника), і порадьтеся з ветеринаром, коли можна заводити нового. Вірус місяцями живе в органічних рештках, особливо в холоді, тому новий кролик має потрапити в це приміщення лише після дезінфекції і вже щепленим. Знайти фахівця допоможе посібник як знайти ветеринара-екзотолога.