Орнітоз (пситакоз) у папуг

Збудник Chlamydia psittaci належить до дрібних бактерій, які живуть усередині клітин господаря. Поза організмом вона тижнями зберігається в сухому посліді й пилу, тому заразитися можна і без прямого контакту з хворим птахом.

Найчастіше інфекцію приносить новий птах із розплідника, ринку або зоомагазину, де багато птахів сидять поруч. Чимало папуг, особливо молоді хвилясті і корели, носять хламідії без жодних симптомів. Хвороба проявляється після стресу: переїзду, нової клітки, сезону розмноження, холоду, нестачі корму.

Носій час від часу виділяє бактерію з послідом і виділеннями з дзьоба. Тож один здоровий на вигляд птах може заразити всіх у кімнаті, включно з людьми.

Людина заражається, коли вдихає пил із висохлого посліду або пір’я, рідше через укус чи звичку цілувати птаха. Найбільше ризикують ті, хто прибирає клітку, тримає багато птахів або має ослаблений імунітет, а також вагітні й літні люди.

У людини орнітоз зазвичай схожий на застуду або грип: висока температура, головний біль, біль у м’язах, сухий кашель. Іноді розвивається пневмонія. Хвороба добре лікується, але лише тоді, коли лікар про неї подумає.

Тому, якщо у вас чи когось із родини з’явилися грипоподібні симптоми, обов’язково скажіть лікареві, що вдома є папуга чи інший птах, особливо хворий або нещодавно куплений. Від цього залежать обстеження і вибір лікування. Більше про такі інфекції в посібнику про зоонози.

Так само, як пситакоз, може виглядати аспергільоз, інші респіраторні інфекції чи хвороби печінки. Тому без лабораторного підтвердження діагноз не ставлять.

Зазвичай ветеринар:

• оглядає і зважує птаха, оцінює дихання й послід;
• бере мазки з хоани (щілини в піднебінні), кон’юнктиви і клоаки для ПЛР-тесту, який знаходить ДНК збудника;
• може призначити аналіз крові на антитіла і загальні показники;
• за потреби робить рентген, щоб оцінити печінку, селезінку й повітряні мішки.

Один негативний результат не гарантує, що птах чистий, бо носій виділяє бактерію нерегулярно. Тому тест іноді повторюють або поєднують кілька методів.

Пситакоз лікують антибіотиками, до яких хламідії чутливі, найчастіше з групи тетрациклінів або макролідів. Бактерія ховається всередині клітин, і після короткого курсу хвороба повертається, тому лікування зазвичай триває кілька тижнів. Препарат, форму (ін’єкції, у воду, у корм) і тривалість визначає тільки ветеринар.

Важкохворим птахам потрібна підтримувальна терапія: тепло, рідини, годування через зонд, лікування печінки. Іноді птаха госпіталізують.

Антибіотики із зоомагазину без призначення не давайте. Неповний курс приглушує симптоми, але інфекцію не знищує, і птах далі заражає людей. Якщо у вас кілька птахів, ветеринар зазвичай пропонує лікувати всіх, хто контактував із хворим.

Тримайте хворого птаха окремо, в іншій кімнаті, бажано без килимів і м’яких меблів, при температурі близько 25–28 °C і без протягів.

Щоб захистити себе:

• прибирайте клітку щодня, спочатку зволоживши дно й послід, щоб не здіймати пил;
• працюйте в рукавичках і медичній масці, а краще в респіраторі FFP2, після роботи мийте руки з милом;
• не цілуйте птаха і не годуйте його зі свого рота;
• поїлки й годівниці мийте окремо від посуду родини;
• дезінфікуйте клітку засобами, які порадить ветеринар, і ретельно змивайте їх.

Деякі антибіотики погано поєднуються з кальцієм, тож під час лікування ветеринар може обмежити мінеральні добавки й сепію. Пильнуйте, щоб птах їв, бо схуднення в папуги завжди тривожний знак.

Найнадійніше захищає карантин для кожного нового птаха: щонайменше 30–45 днів в окремій кімнаті з окремим інвентарем. За цей час варто зробити ПЛР-тест на хламідіоз. Як організувати карантин, описано в посібнику про карантин нових тварин.

Купуйте птахів у перевірених розплідниках, готових показати результати тестів. Уникайте ринків і точок, де десятки папуг сидять у тісних клітках.

Простора клітка, правильний раціон і стабільний режим світла зменшують стрес. Добра вентиляція і регулярне вологе прибирання зменшують кількість пилу в повітрі.

Не виставляйте клітку на балкон чи підвіконня, куди прилітають голуби та горобці, бо дикі птахи теж бувають носіями хламідій. Після виставок чи перетримки чужих птахів мийте руки, перевдягайтеся і кілька тижнів уважніше стежте за своїми папугами.